Щомісячна електронна газета "дошколярик"

Випуск підготували: вихователь - методист Прокопенко Людмила Вікторівна, практичний психолог Поліщук Таміла Володимирівна, вихователі Пунько Світлана Василівна, Котеленець Ольга Іванівна.

Тема випуску

Вчимо дитину слідкувати за часом самостійно

Запровадження яких - небуть часових рамок діти переважно сприймають як щось неприємне і з усіх сил опираються таким обмеженням.

Як уникнути конфлікту в такій ситуації?

Навчити дитину самостійно планувати свій час за допомогою пісочного годинника.

Ставимо перед дитиною пісочний годинник, який міряє потрібний нам інтервал часу, і дитина може наочно бачити, як збігає час. Велика перевага пісочного годинника перед звичайним таймером у тому, що це наочно, пізнавально і цікаво для дитини.

Ситуації у яких можна використовувати пісочний годинник

1. Перегляд телевізора (а також мультики або ігри за компютером). Тут треба встановлювати часові рамки з самого малку. Варто домовитися з дитиною, що мультик іде, поки не втече весь пісок з годинника)

2. Ситуації, коли дитина не хоче чогось робити. Наприклад, ви кажете, що час вже йти на прогулянку (їсти, робити домашнє завдання, спати і т.д.), а дитина вередує і не хоче робити, що їй кажуть. Тоді доречно запитати дитину, скільки ще часу їй потрібно. Після того, як вам вдалось домовитися про час (в межах розумного, щоб суттєво не міняти розпорядок дня, можна дати дитині від 5 до 15 хв.), ставите пісочний годинник і дитина сама слідкує за своїм часом.

Застереження: не варто встановлювати часові обмеження, коли йдеться про формування в дитини якось нового нового навику. Наприклад, коли дитина вчиться робити щось самостійно: одягатися, взуватися, робити певне завдання.

3. Ситуації очікування. Ви також можете ставити пісочний годинник і для себе в тих ситуаціях, коли дитина вимагає вашої уваги, а ви не можете приділити її просто зараз. Домовився з дитиною, що обов'язково приділите їй свій час, але коли пісок втече.

Втім, тут є три обов'язкові умови:

1) час не повинен перевищувати 20 - 30 хв;

2) обов'язково слід виконувати обіцяне (якщо раптом ви не вклалися в часові рамки - зробить перерву у своїх справах і виконайте обіцянку. Пам'ятайте, що дітей найкраще навчати власним прикладом.

3) дитина не повинна нудитися: запропонуйте дитині цікаве дозвілля протягом того часу, який вона повинна почекати (іграшки, розмальовки, книжки, конструктори тощо), тоді й час мине "швидше".

4. Ситуації "нудної роботи". Уявімо, що вам треба вмовити дитину зробити необхідну, але не надто цікаву роботу. Першим кроком може стати пісочний годинник. Наприклад, поскладати свої іграшки чи замести підлогу за 15 хв., ставите пісочний годинник, і дитина старається впоратися зі своєю роботою за відведений час.