Практичний психолог ДНЗ Кт №29

Дзьома лілія олексіївна

/Files/images/psiholog/IMG_20191023_111353.jpg

/Files/photogallery/веселка.jpg

Педагогічне кредо: "Кращий спосіб зробити дітей хорошими - зробити їх щасливими".

Життєве кредо: "Якими фарбами розмалюєш своє життя, таким воно і буде".

/Files/images/2ef787eb1f00.gif


Що робить дитячий психолог?

Психодіагностика.

Мета психодіагностики - визначити об'єктивний стан дитини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів ( пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Ви, мабуть знаєте, що для діагностики дорослих використовують тести. Для дітей теж використовують тести, але особливі - дитячі. Психолог може попросити вашої дитини щось намалювати, пограти з ним в захоплюючу гру- а насправді ж за допомогою цих дій збере необхідні дані. Будь-який психолог володіє великим набором психолого діагностичних засобів та методик.

Розвиваючі заняття.

За допомогою розвиваючих психологічних ігор психолог допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Найчачтіше розвиваючі психологічні заняття проводяться з групою дітей, тому дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, вільно почуватися в колективі.

Корекційно-відновлювальна робота.

За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивності. Корекційна робота може знадобитись, якщо дитина пережила сильний стрес. Методи досить різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим виявляється так звана пісочна терапія. Для дітей старшого віку дуже єфективна буває казкотерапія. Гра, малюнок, казка, - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках психолога потужним засобом. ПСИХОЛОГ ДОПОМОЖЕ ВАМ У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ, РОЗКРИЄ НОВІ ГРАНІ ХАРАКТЕРУ МАЛЮКА, ДОПОМОЖЕ ЙОМУ СТАТИ ВПЕВНЕНІШИМ, ТОВАРИСЬКИМ І ЖИТТЄРАДІСНИМ.

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГА?

- Якщо проблема не розв'язується тривалий час.

- Якщо Ви знаєте, як розв'язати проблему, але Вам все-таки потрібна допомога.

- Якщо Вас щось тривожить у поведінці дитини, але Ви не можете зрозуміти що.

- Якщо Вам здається, що малюк відстає в розвитку від своїх однолітків. Краще розставити всі крапки над "І" і не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми.

- Якщо у Вас сімейні проблеми і це відбивається на дитині.

/Files/images/психолог.jpg

/Files/images/lineechka-romashki.gif


/Files/images/ранкові прощання.jpg

/Files/images/ви самі запросили мене.jpg /Files/photogallery/підготовка дітей до дитячого садка.jpg

ДИТИНА - ЦЕ МЕЛОДІЯ БАРВІНКУ

Дитина - це мелодія барвінку у спалахах медової роси. Це - Божий дар, маленька сонна бджілка в ромашці, у очах - небесна синь і ніжності сузір'я світанкові. Дитина - чиста музика життя, маленький янгол, скупаний в любові, святий цілунок - Господа дитя ! Дитина - бризки чарівного сміху, долоньки у малиновім соку. Це - подарунок щастя, світла втіха у золотім кульбабовім вінку. Це - дощик перших кроків по долівці і посмішка, мов вранішня зоря. Дитина - чиста, мов роса - на квітці, в очах жаринки радісно горять. Ласкаве ніби хвиля слово: "мамо" зринає ластів'ям із рідних вуст. Душа дитини пахне небесами- крилата уві сні і наяву. Дитина - це барвисті кілька свічок на торті, що матусенька пекла. Це- " розкажи-но казочку на нічку" (Де доброта здолає силу зла). Малі долоньки - теплі мов кульбабки під сяйним сонцем юної весни. Дитина - це з піску "солодкі бабки" і погляд зачаровано ясний. Це - кучері русяві з-під панами і пальчики малесенькі, тонкі, які розцілувати прагне мама. Це - ніженьки рум'яні і стрімкі, які спішать мерщій по білім світу. Це - казка про лисичку й колобка. Найбільше диво у житті - це діти, їх чистий сміх, немов жива ріка, що сум і втому з серденька змиває, окрилює й осяює без слів. Дитина - святковий підсніжник раю, що пахне світлим щастям для батьків !


/Files/photogallery/дитина це мелодія барвінку.jpg

Автор: Діана Гальченко

/Files/images/5c8f3ed4d5ed198dbdeaeed88df750a1.gif

Як говорити з дітьми про коронавірус

/Files/photogallery/dyjiuerlwstdevymln25sx3qjr2tzgnrzmvmqe-bbcc75216224b25b0f0e3e6d19b139e0.jpeg/Files/photogallery/coronavirus-1.png

Чи можна замовчувати інформацію про коронавірус (COVID-19), щоб вберегти дитину? Ні. Інформацію про вірус дитина все одно почує, а замовчування лише підсилить почуття тривоги. Тому варто говорити про зміни в житті, навіть неприємні, але орієнтуючись на вік та особистість дитини. Ваші пояснення мають бути доступними: використовуйте слова, які ваша дитина вже знає і розуміє. Не потрібно навантажувати дітей незрозумілими словами типу пандемія - це тільки множитиме в дитячій уяві загрозливі фігури. Щоб найкраще пояснити, що таке коронавірус, і зняти страх з цієї теми, його можна, наприклад, намалювати. Ваше завдання - зобразити цей вірус максимально смішно, ніби він - мультяшний герой. І розповісти про нього історію: жив-був вірус, і якось вирішив начепити на себе корону і почав штовхатися. Усі розгубилися , бо ще ніколи не бачили такого нахабу. Але тепер ми з ним познайомилися і знаємо, як зробити так, щоб він до нас не чіплявся. Головне не перевантажуйте дитину інформацією, навіть якщо вона дуже цікава та гарно подана. Все корисно вміру. Обов'язково впроваджуйте здорові звички та традиції для всієї родини. Для дитини ви опора та захист. Вона не може відчувати себе впевнено , якщо з батьками щось не так, якщо ви стурбовані чи сумні, якщо з вашим емоційним станом не все гаразд , дитина буде реагувати відповідним чином. Діти надзвичайно швидко сканують ваш стан та відчувають , який мікроклімат в родині. Тому не панікуємо , обов'язково турбуємося і про себе, дотримуємось всіх рекомендацій МОЗ, не забуваючи правило: " Здорові батьки - щасливі діти".

/Files/photogallery/карантин 1.jpg /Files/photogallery/карантин 2.jpg /Files/photogallery/карантин 3.jpg /Files/photogallery/карантин 4.jpg

ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ БУТИ ЩАСЛИВИМИ? ПРИТЧА.

/Files/photogallery/unnamed.jpg

Ось вона, найцінніша сімейна мудрість.

Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неймовірно великий тягар. Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.

- Чому ти прирікаєш себе на такий тяжкий труд і страждання? - Запитав старець.

- Я страждаю для того, щоб мої діти і онуки були щасливими,- відповів бідолаха. - Мій прадід прирікав себе на тяжку працю заради діда, дід - заради батька, батько - заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.

- А хтось у вашій родині був щасливим? - Поцікавився мудрий співрозмовник.

- Поки ще ні, але діти й онуки точно стануть щасливими! - Мрійливо промовив чоловік.

- На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! - Зітхнув старий мудрий чоловік. - Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити щастю своїх дітей. Це і буде твій найцінніший подарунок.

ПСИХОЛОГІЯ ДИТЯЧОГО МАЛЮНКУ: ЯКИМ КОЛЬОРОМ МАЛЮЄ ВАША ДИТИНА

/Files/photogallery/малює.jpg

ЗЕЛЕНИЙ. Не дивлячись на те, що це колір психологи вважають одним із самих " безпечних", частіше за все він фігурує в малюнках дітей, яким не вистачає материнської любові та піклування. Такі діти, зазвичай, закриті, консервативні, дуже бояться будь-яких, навіть незначних змін у розкладі дня або інтер'єрі дитячої кімнати. І лише увага мами здатна вийняти малесенького равлика з мушлі.

ЖОВТИЙ. Цей колір обирає мрійник, фантазер, пустун, який прекрасно може себе зайняти сам. Батьки дивуються: у малюка ціла купа дорогих розвиваючих іграшок, а він зацікавлено грає з камінцями або гілочками, які приніс з прогулянки. "Жовті" дітки - творчі, оптимістично налаштовані натури, які відкрито виступають за "творчий безлад". Один нюанс: не люблять приймати рішення і робити радикальний вибір на користь чогось конкретного. Але це і дорослим притаманно.

ЧЕРВОНИЙ. Веселий непосидько , відкритий всьому новому. Правда, трохи неслухняний. "Червоні" малюки багато бігають, пустують, беруть участь і самі влаштовують якісь авантюри, ігнорують заборони. Головна задача батьків: направити енергію веселого непосиди в правильне русло, постаратися привчити до посидючості.

ФІОЛЕТОВИЙ. Складний колір, який отриманий при змішуванні таких протилежних "червоного" та "синього" кольорів, тому і характер малої людини, яка обирає фіолетовий колір, неможна віднести до звичайного."Фіолетові" діти дуже артистичні та дуже чуттєві натури: їх не можна сварити, тому що будь-яке батьківське невдоволення сильно ранить.

ПОМАРАНЧЕВИЙ. Помаранчеве небо, помаранчева мама. На жаль, це не дуже хороша ознака, яка говорить про те, що у темпераментного малюка немає енергії.Неохідно терміново придумати, як уникнути нервового зриву та істерики : можливо віддати малюка до спортивної секції або активно відпочити всією сім'єю.

СІРИЙ. Прихильники сірого кольору - непомітні, скритні, замкнуті та сором'язливі малюки. Частіше за все цей колір обирають діти, які проводять максимум часу в дорослому оточенні : або батьки відгороджують свого малюка від інших дітей, або самі ровесники не приймають дитину у власний колектив (причин безліч). Ваша задача: з'ясувати суть проблеми спілкування з однолітками і постаратися здійснити сприяння у її вирішенні. З'явитися раптово сірий колір може в тому випадку, якщо малюк перевантажений заняттями в секціях і гуртках.

СИНІЙ. Цей колір обирають спокійні , трохи повільні, але дуже чарівні малюки. Вони люблять робити все не поспішаючи, а на будь-яке своє"чому" чекають виваженої та детальної відповіді." Сині" діти рано навчаються читати і роблять це з великим задоволенням. Якщо ви помітили, що малюк перестав цікавитися іншими кольорами, вам необхідно переглянути методику виховання, тому раптова поява синього в малюнках, свідчить про те, що дитині не вистачає спокою.

ЧОРНИЙ. Похмурий колір і його поява в дитячих малюнках дуже часто лякає батьків. Але не варто боятися ! Особливо, коли ви батьки 4-5 річної дитини. Діти цієї вікової категорії обирають чорний колір, тому що він найбільше контрасний до білого паперу. Правда, якщо ваш малюк, що бачив до цього світ в рожевих фарбах, раптом став колекціонувати чорно-білі малюнки, варто приділити пильну увагу відносинам з друзями у дворі або дитячому садку, спробувати обережно дізнатися про переживання та страх дитини.

КОМП'ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ У ДОШКІЛЬНИКІВ

Дорослі нині активно користуються комп'ютерами та іншими електронними девайсами. І оскільки більш за все дитина дошкільного віку прагне бути як дорослий, діяти як він, то під час ознайомлення з комп'ютером, у неї горять очі від захоплення та інтересу. Освоюючи комп'ютер, дитина стає зібраною й уважною, запам'ятовує значну кількість інформації, у неї активізується розумова діяльність. Утім не все так безхмарно, адже комп'ютерна залежність може виникнути й у дошкільному віці. Тож дорослі мають навчити дошкільника правил роботи з комп'ютером, розповісти йому про користь і шкоду, які можуть спричинити "спілкування" з ним. Під впливом комп'ютерних ігор у дитини навіть у дошкільному віці може сформуватися адиктивна поведінка. Зокрема вона характеризується прагненням утекти від реальності. Тож дитина не розв'язує важливих для себе проблем, зупиняється у своєму особистісному розвитку. Захоплюючись комп'ютером, вона значно менше цікавиться звичайними іграшками, натомість постійно прагне поринути у світ віртуальниї ігор. Для дитини дошкільного віку найавторитетнішими дорослими є батьки. Тож саме вони мають подбати про профілактику комп'ютерної залежності і стати прикладом адекватного використання комп'ютера.

/Files/images/здо.jpg
Рекомендації для батьків щодо профілактики комп'ютерної залежності у дитини

Дотримуйтесь чіткого режиму. Тривалість "спілкування" з комп'ютером для дошкільника 20- 30 хв. на день. Дітей дошкільного віку ще можна відволікти іншими заняттями. Тому на сльози, капризування та скарги дитини реагуйте спокійно й терпляче, пояснюйте необхідність чергування розваг за комп'ютером з іншими, важливішими справами.

Заохочуйте та хваліть дитину. Саме похвала - один із "чарівних ключів", що відкривають двері у внутрішній світ дитини. Хваліть її за вимиту тарілку, вміння самостійно вдягатися, за дружню та спокійну гру з іншими дітьми. У комп'ютерних іграх закладено безліч заохочень, яких діти не отримують від батьків. Комп'ютер не втомлюється відзначати здібності, розум, спритність. Він позитивно реагує навіть на програш і помилки, у той час як дорослі нервують і картають дитину з її невдачі. Байдуже ставтеся до успіхів дитини в комп'ютерних іграх, адже в них уже закладене заохочення.

Будьте зразком для наслідування. Не порушуйте правил, які встановлюєте для дитини. Вони мають бути однаковими для всіх членів родини. Проаналізуйте, чи не залежні ви самі від комп'ютера. Подолайте цю звичку - і вона ніколи не виникне у вашої дитини.

Контролюйте зайнятість дитини. Залучайте її до занять у гуртках та секціях, виконання домашніх обов'язків. Зробіть традицією сімейне читання, грайте з дитиною в настільні ігри, пригадайте ігри зі свого дитинства та зацікавте ними дитину. Спонукайте її до ігор на свіжому повітрі.

Контролюйте роботу дитини за комп'ютером. Важливо чітко контролювати, в які комп'ютерні ігри грає дитина, і відстежувати будь-які відхилення в її поведінці після того, як гру закінчено. Так, якщо, програвши, дитина стала дратівливою, збудженою, погано засинає, - це вказує на те, що або було перевищено час гри, або гра не підходить дитині. Віддавайте перевагу розвивальним іграм і сайтам. Встановіть спеціальні мережеві фільтри і спеціалізоване програмне забезпечення, що дасть змогу контролювати й лімітувати взаємодію дитини з комп'ютером.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.