Актуальність розробки

Сучасна система дошкільної освіти переживає сьогодні процес фундаментальної перебудови. В умовах розвитку соціальних та культурних сфер життя суспільства підвищується роль комунікації, що забезпечує взаєморозуміння і успішну взаємодію партнерів. Перехід до навчання дітей із шестирічного віку створює зовсім іншу ситуацію в мовній освіті, яку не можна тлумачити як таку, що ніби лише на рік "зсуває” існуючі психологічні, дидактичні й лінгвометодичні проблеми. Пошук шляхів подолання труднощів, що виникли в цій новій освітній ситуації, має відбуватися, передусім, у психологічному й психолінгвістичному аспектах.

Тому педагогічний колектив закладу, переймаючись проблемами мовного розвитку особистості дитини проводив дослідно-експериментальну роботу з проблеми: «Розвиток мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку» за програмою професора Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди Лариси Олександрівни Калмикової "Розвиток мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку: діагностико-розвивальна програма".

Для ознайомлення педагогічного колективу з програмою, її автор, Лариса Олександрівна Калмикова, провела навчально-методичний семінар "Розвиток мовленнєвої діяльності дітей, нові підходи"

Роботу з дітьми ми розпочали з попереднього діагностування у вересні місяці вихованців старшої групи

Послідовність здійснення діагностики вміщено в методичних рекомендаціях (автори директор Бондаренко Т.В. та вихователь-методист Прокопенко Л.В.), вкладення можна переглянути вкінці сторінки.

Діагностування проведено згідно таких напрямків:

виникнення мотиву,

інтенційно-мовленнєвий розвиток,

операції граматичного структурування,

операції внутрішнього програмування.

Як бачимо на діаграмі нижче переважає середній та низький рівень.

Проведене діагностування виявило:

1. По-перше, наявність у дітей тих різновидів мовлення, які попередньо не потребують постановки мети та планування. Це — повтори, репліки в діалозі, називання, порядковий рахунок, стереотипне мовлення, мовленнєві штампи тощо;

2. По-друге, труднощі у породженні видів мовлення (монологічне мовлення, висловлювання, розгорнуті репліки в діалозі, розуміння і достатньо повний переказ текстів), які здійснюються при наявності мотивації, намірів і мети, при створенні плану — внутрішньої схеми та її розгортання у зовнішнє мовлення;

3. По-третє, з'ясувався той факт, що в дітей ще не сформувалися операції внутрішнього програмування.

Попереднє діагностування допомогло спланувати систему роботи з дітьми, як вихователям так і практичному психологу.

З жовтня місяця розпочалася щоденна робота з формування мовленнєвої компетенції шляхом застосування психолінгвотерапевтичних технологій розвитку мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку таких як казкотерапія, ігрова терапія, лялькотерапія, природотерапія, аромотерапія, кольоротерапія, квіткотерапія, арттерапія, музикотерапія, креативна візуалізація.

Методичні рекомендації, як організовувати роботу за даними інноваціями, вміщено в самій програмі.

На формуючому етапі повторно було проведене психолінгвістичне обстеження дітей повязане з мовленнєвою мотивацією й інтенцією, розгортанням внутрішньої програми та лексико-граматичної структури речення та висловлювання, що дало змогу визначити зміни в розвиткові мовленнєвих операцій від впливом упровадження даних технологій. Як бачимо позитивні зрушення є: збільшилася кількість дітей з достатнім та високим рівнем.